«Більшість російськомовного населення не є росіянами, а просто зросійщеними українцями». ЛІНГВОЦИД
- 18 лист. 2023 р.
- Читати 3 хв
Оновлено: 1 груд. 2023 р.
КИЇВ, 19.11.2023 23:47 АНДРІЙ НІКІТЬОНОК

У п’ятницю, 17 листопада, відбувся вебінар “Лінгвоцид”, присвячений історії утисків української мови протягом останніх 400 років. Зустріч, що відбулась на платформі “Zoom”, відвідали близько 20 людей, ще 350 переглянули конференцію у записі. У цьому матеріалі розкажемо, хто виступав та про що йшла мова на вебінарі.

Лекторкою на зустрічі була Валентина Мержиєвська, освітянка, співзасновниця альтернативної школи БеркоШко, а також автор подкастів «ПереФарбований лис» і “Збавлення на українську мову”.
Сама організаторка розповідає, що виросла у російськомовній родині. Згадує, що у школі мала уроки української, але і вдома, і на перервах говорила виключно російською. На перехід її наштовхнула помаранчева революція та народження дитини, з якою вона разом по слову вчила українську мову.
Розпочала Валентина з жарту про діда та кухлик:
Дід приїхав із села, ходить по столиці. Має гроші — не мина жодної крамниці. Попросив він: — Покажіть кухлик той, що з краю.- Продавчиня: — Что? Чево? Я нє панімаю. — Кухлик, люба, покажіть, той, що з боку смужка. — Да какой же кухлик здесь, єслі ето кружка, — Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови: — На Вкраїні живете й не знаєте мови. Продавчиня теж була гостра та бідова. — У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова. — І сказав їй мудрий дід: — Цим пишатися не слід, Бо якраз така біда в моєї корови: Має, бідна, язика і не знає мови.

Протягом вебінару спікерка у хронологічному порядку розповідала, що відбувалося з мовою впродовж останніх 400 років.
“Жодна імперія не визнає інших мов, окрім власної”, — посилається на слова Павла Загребельного Валентина.
Вона наголошує, що нашій мові дуже пощастило вижити за впливу 8 держав: Австро-угорської та Російської імперій, Другої Річчі Посполитої, Румунії, Чехословаччини, СРСР, Третього Рейху та, зрештою, Російської федерації. Наприклад, білоруська та ірландська мови із тиском не впорались.
“Нам найбільше пощастило з Австро-Угорщиною”, — зазначає освітянка. “Оскільки з боку уряду цієї держави не було сильних утисків, на Львівщині та Галичині створився такий конгломерат, за якого мова тільки розквітла”. За словами ведучої, за Російської імперії вийшло навпаки: мова зазнала найсильнішого занепаду.

Валентина каже, що вагому роль у розвитку української мови у Російській імперії відігравало Кирило-Мефодіївське товариство до моменту, коли почались арешти: “Прилетіло тоді і Костомарову, і Кулішу, однак найбільше дісталося Шевченку. Це сталось через його твір "Сон", який дуже обурив імператрицю”.
Валентина наголошує, що якщо влада у Російській імперії брутально знищувала українську мову, то у Радянському союзі вона діяла хитріше. Зі слів спікерки, уряд у СРСР не забороняв українську мову, однак робив все, аби її утиснути.
Так, наприклад, був виданий правопис, за яким з абетки прибрали літеру "Ґ", а з мови — всі українські слова-відповідники, що не були схожі на російські.

“Вчителі російської мови мали на 16% більше зарплатню, ніж вчителі української, а батькам взагалі пропонували відмовитись від української мови на користь математики”, — каже Валентина і додає, що більшість погоджувалась, адже в українській мові за радянської влади ніхто не бачив сенсу, а от у додаткових годинах математики — так.
“Україна у СРСР завжди асоціювалася з гопаком та вишиванками, але глибоко ніхто не копав. Українська мова завжди поєднувалась із селом, а якщо ти хотів навчатися чи жити в місті — мав складати іспити та навчатися українською”.
За словами Валентини, російська мова не є найближчою до української за лексикою та побудовою. Найбільше спільних рис в української з білоруською мовою. На другому місці польська й тільки на третьому — російська.
Головна думка Валентини, яку лекторка озвучила наприкінці зустрічі — це те, що попри 400 років русифікації, сучасна українська мова дійсно переживає злет. За її словами, люди потребують більше інформації та усвідомлення української мови. “Змусити людей її прийняти не вийде, потрібно рухатись через свідомість та пояснювати, що вибір мови — це вибір шляху".



Коментарі